Андрія Калева – батько Михайла Чеботаря, якого звинувачують у вбивстві 8-річної дівчинки в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області вночі з 26 на 27 серпня 2016 р., в ході допиту в Приморському суді м. Одеса підтвердив, що вбивство Ангеліни М. було скоєно раніше 3 годин ранку. Це важливе – тому, що прокуратура вважає: Чеботар здійснив злочин між 2.30-3.00.

Андрій Калев розповів суду на засіданні 2 жовтня, що звечора 26 серпня 2016 міцно випив в компанії, тому не дійшов додому, заснув на пустирі неподалік від будинку, де жила дівчинка. О третій годині ночі його розбудили двоє: сусідка – мати дівчинки Катерина та ще один односельчанин. Виявилось, що вони шукали зниклу з дому дитину. Запитали Калева, чи не бачив він Ангеліну. Він “на автоматі” запитав у них: “Котра година?” і отримав відповідь: «Три часи». Тому й запам’ятав час.

Батько Чеботаря Андрій Калев в залі Приморського суду 2.10.2020

Цей факт збігається зі свідченням матері дівчинки Катерини, яке вона дала під час допиту в суді 7 березня 2018 р., про те, що саме в цей час вона бігала в темряві по селу в пошуках зниклої дитини. За даними судмедекспертизи, смерть дитини трапилась між 23.30 і 01.30. Але в цей час Чеботаря бачили багато людей, з якими разом він відзначав день народження односельчанки.

Попри те, що судовий процес щодо вбивства дівчинки в Приморському суді м. Одеси рухається до фіналу, алібі Чеботаря обвинуваченню спростувати так й не вдалося.

Михайло Чеботар в залі Приморського суду 2.10.2020

Крім того, невинність Чеботаря підтверджується експертизою Миколаївського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яка не виявила його ДНК у вмісті піднігтьових зрізів з правої руки жертви.

Але ДНК Чеботаря було знайдено на одязі обвинуваченого – футболці, куртці й трусах, а також викрутці із зеленою ручкою, яку обвинувачення вважає знаряддям вбивства.

Якщо злочин скоїв Чеботар, то його ДНК мало бути знайдено також на уламку дерева, яким, за версією слідства, злодій затикав рот жертві, щоб вона не кричала. Цей уламок знайшли на місці злочину – пустирі позаду покинутого будинку, де рано вранці 27 серпня знайшли її понівечене тіло. Але, за словами адвокатів, його ДНК немає ні на уламку, ні на трусах жертви, яку він нібито ґвалтував. Як таке може бути?

Зрозуміти це можна тільки, якщо взяти до уваги пояснення Чеботаря, які він дав під час досудового розслідування. Пізно вночі він зі своїм другом і сусідом Олександром Матяшем, з яким вони випивали в одній великої компанії ввечері й вночі 26-27 серпня, ходили до дому Матяша  перевіряти, чи сплять діти – падчерка Матяша Ангеліна і її молодший брат. Ця перевірка відбулася якраз в той період часу, коли, згідно з судово-медичною експертизою, сталося вбивство. Причому, в будинок заходив тільки Матяш, Чеботар чекав його на вулиці. Потім Чеботар першим пішов в бар “Фортуна”, Матяш прийшов пізніше. І віддав Чеботарю дві викрутки, які брав у нього напередодні. Чеботар, не дивлячись (був добре напідпитку), сунув викрутки в кишеню джинсів, а повернувшись додому, витягнув їх з джинсів, щоб покласти на підвіконня. Таким чином сліди ДНК дитини з однієї з викруток, яка перед цим послужила знаряддям вбивства, могли потрапити спочатку йому на руки, а потім і на одяг.

За версією обвинувачення, Чеботар скоїв злочин вже після того, як о 02.00 пішов з бару “Фортуна” додому. Але ж дорогою у нього «раптово виник умисел на задоволення свого статевого потягу та він вирішив зґвалтувати знайому йому малолітню М.». Котру, за словами матері дівчинки і багатьох інших жителів Лощинівки, Чеботар допомагав доглядати, часто залишався з нею та її молодшим братом Валерою, поки батьки були на роботі. Обвинувачення ніяк не аргументує мотив злочину, в ході судових слухань теж не було представлено жодних фактів, які б свідчили про розпусність Чеботаря. Невже в селі, де кожен на долоні, ніхто не помічав злочинної тяги Михайла до маленьких дівчаток?

Є ще одна невеличка проблема. Слідство стверджує, що пристрасть охопила обвинуваченого в той момент, коли він, вийшовши з бару, проходив біля будинку Матяша по вул. Ізмаїльської, 75. Шкода, що слідчі не заглянули в програму Google earth і не з’ясували, що шлях Чеботаря від бару додому не лежить біля будинку Матяша. Щоб потрапити до оселі свого сусіда, обвинувачений мав повернути з перехрестя вул. Ізмаїльська – вулиця Спортивна (саме на Спортивній, 12 живе Чеботар) в протилежний від свого будинку бік.

 

Скриншот сторінки Google earth. Синім кольором позначено вулицю Спортивну, червоним – вулицю Ізмаїльську

Підкріпити свою версію поліціянти могли б слідчим експериментом. Але на жаль, вони так поспішали доправити Чеботаря до в’язниці, що не зробили цього.

Також 2 жовтня суд ухвалив повторну ухвалу щодо повторного приводу свідків захисту – двох сестер, мешканок села, які пізно вночі 27 серпня 2016 р. виходили з бару “Фортуна” і недалеко від місця, де потім вранці було виявлено тіло жертви, чули крики якоїсь дівчини. Одна з сестер розповіла про це поліцейським під час досудового розслідування. Крики вони чули в той час, коли обвинувачений Михаїл Чеботар знаходився у великій компанії людей і не міг вчинити злочин. Адвокати вважають обов’язковим допит цих жинок, тому що їхні свідчення можуть зміцнити алібі обвинувачуваного. Але, на жаль, самим захисникам не вдалося доставити сестер до суду, бо вони не проживають за місцем реєстрації в с. Лощинівка. Адвокат Андрій Лещенко одного разу додзвонився до них по мобільному телефону, але потім свідки перестали відповідати на телефонні дзвінки.,

Раніше ми вже повідомляли, що суд призначив повторну експертизу для встановлення часу смерті дівчинки. Також адвокати заявили, що в одному молекулярно-генетичному дослідженні могло бути підмінено ДНК обвинуваченого. У зв’язку з тим, що в трьох різних молекулярно-генетичних експертизах двох різних експертів було знайдено ДНК “невідомої особи”, адвокат обвинуваченого Андрій Лещенко клопотав про те, щоб встановити ДНК-профіль вітчима дівчинки Олександра Матяша. Але суд досі не розглянув це клопотання, тому ДНК у вітчима убитої в Лощинівка дівчинки взяли не криміналісти, а журналісти.

Злочин був скоєний чотири роки тому. В ніч з 26 на 27.08.2016 р. в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області було вбито 8-річну  Ангеліну М. Її тіло було знайдено близько 07 години ранку 27 серпня на пустирі позаду покинутого будинку, сусіднього з будинком, де вона жила з мамою, вітчимом та молодшим братиком. В будинку вітчима Олександра Матяша під час обшуку було знайдено кепку. Собака-шукач взяла по кепці слід і привела поліційних до будинку Михайла Чеботаря, сусіда й друга Матяша. В ході обшуку там було вилучено, зокрема, одяг підозрюваного та викрутку, якою могли вбити Ангеліну. Після обшуку Михайла забрали в сільраду, де, за словами адвоката Андрія Лещенка, з Чеботаря “вибивали” зізнання у вбивстві.

Звістка про те, що у вбивстві підозрюють місцевого жителя ромського походження 21-річного Михайла Чеботаря, спровокувала масові заворушення. Розлючений натовп громил житло, нищив майно жителів села – ромів. На щастя, люди не постраждали, бо всі ромські родини встигли напередодні погромів втекти. Вигнанці були змушені шукати житло в інших селах регіону та в Ізмаїлі, ніхто з них в Лощинівку не повернувся.

Справу розслідувало слідче управління ГУНП України в Одеської області під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури. Слідство у справі Михайла Чеботаря було завершено в кінці грудня 2016 р., обвинувальний акт досі слухається в Приморському суді м. Одеса. Обвинувачений з 27 серпня 2016 р. перебуває за ґратами. За такий великий проміжок часу – чотири роки – ніхто так і не поніс покарання за трагічні події в Лощинівці.

Тетяна Герасимова.