Таку постанову винесла на засіданні 16 лютого судова колегія Приморського суду, яка розглядає справу Михайла Чеботаря, обвинуваченого у вбивстві малолітньої дівчинки 27.08.2016 року в Лощинівці. Суд зобов’язав поліцію Одеської області забезпечити відібрання зразків крові в Олександра Матяша – вітчима 9-річної Ангеліни. Встановлений ДНК-профіль Матяша експерт має порівняти зі змивами зі знаряддя вбивства – викрутці, зі змивами з рук жертви, її одягу та інших вилучених із місця злочину предметах, і встановити, чи присутні в ДНК-профілях цих змивів ДНК Матяша чи іншої особи.

Також буде повторно взятий зразок крові в обвинуваченого, в якого вже відбирали кров у 2016 році, під час проведення слідчих дій. Експерт має встановити, чи є ДНК-профіль обвинуваченого Чеботаря аналогічним його ж ДНК-профілю, який був вказаний в висновках експертів №715, 716 та 868.

Цю ухвалу суд виніс після того, як сторона захисту втрете заявила клопотання про проведення такої експертизи. До цього суд двічі відмовляв адвокатам.

«Невідома особа»

Вже понад два роки адвокати захисту наполягають на судових засіданнях на тому, що в злочині могла брати участь «невідома особа». І що цією «невідомою особою» може бути вітчим дівчинки Олександр Матяш. Їхнє припущення ґрунтується на порівнянні висновків двох експертиз – №716 та №868.

Нагадаю, що експертиза №716 – це біологічне дослідження, в якому зразки крові обвинуваченого та жертви порівнювали зі слідами ДНК на одязі обвинуваченого та одязі жертви, двох викрутках. Вивчаючи дані експертизи №716, адвокати виявили, що на викрутці (знарядді вбивства), на підкладці куртки Чеботаря та його футболці у 16 локусах є 7 алелей, які не належать ні обвинуваченому, ні жертві. На їхню думку, це може бути доказом, що у злочині брала участь «невстановлена особа». Проте експерт Ігор Манзорук, якого допитали в суді, пояснив наявність сторонніх алелей технічним збоєм, або опискою, або статорами алелей, які належать обвинуваченому або потерпілому.

В експертизі №868 досліджували змиви із рук жертви. На них виявили три види ДНК: жертви, обвинуваченого та ДНК «невстановленої особи». Як пояснив на допиті в суді експерт Микола Косенко, ДНК «невстановленої особи» може бути частинками пилу, бруду, занесеними під час пакування чи переміщення зразків, або статорами алелей ДНК потерпілої чи обвинуваченого.

Адвокати захисту, порівнявши між собою висновки цих двох експертиз, зафіксували шість аналогічних алелей, виявлених незалежно одна від одної на різних об’єктах, але в одних і тих самих локусах. І ці алелі не відносяться ні до ДНК убитої дівчинки, ні до ДНК обвинуваченого, тобто вони можуть належати «невідомій особі».

Крім того, обвинувачений Михайло Чеботар під час досудового слідства та на допиті у суді заявив, що вважає вбивцею Ангеліни її вітчима Олександра Матяша, який нібито передав йому пізно вночі 27 серпня викрутки, однією з яких до того було вбито дівчинку. На жаль, слідчі не перевірили цю версію, хоча Чеботар розповідав про це поліцейським під час допитів.

Адвокати двічі заявляли клопотання про те, щоб встановити ДНК-профіль Матяша та порівняти його із зразками ДНК у змивах з рук дівчинки, її одягу, викрутках та деяких об’єктах, вилучених із місця злочину. Але суд двічі відмовляв.

Зате вдалося взяти ДНК у Олександра Матяша журналістам, про що вони розповіли у своєму фільмі “Гучна справа”.  Результати лабораторного дослідження по встановленню його ДНК-профілю суд відмовився приєднати до матеріалів справи.

Третє клопотання про вивчення ДНК Матяша сторона захисту заявила після того, як Михайло Чеботар під час допиту в суді розповів свою версію подій. Він знов висловив упевненість, що до вбивства причетний вітчим дівчинки Олександр Матяш – саме тому, що вночі з 27 на 28 серпня 2016 передав йому викрутки, однією з яких до того було вбито дівчинку. Чеботар, не знаючи, що це знаряддя вбивства, поклав викрутки у кишеню куртки. Повернувшись додому, виклав їх на підвіконня і роздягнувся, щоб лягти спати. Таким чином ДНК жертви могла потрапити і на його руки, і на його одяг.

Прокурор Світлана Кологрьова, як і двічі перед тим, заперечувала проти задоволення клопотання адвокатів. Аргументувала це тим, що жодної наявності ДНК третьої особи експертизи не встановили. Вона впевнена, що висновок експертизи №868, поряд з іншими матеріалами справи, підтверджує причетність Чеботаря до скоєного злочину. А висновок цієї ж експертизи щодо наявності в змивах з рук жертви ДНК «невстановленої особи» за відсутністю інших доказів в справі є явно недостатнім для твердження про причетність до злочину третьої особи.

Проте голова колегії Віктор Іванов запропонував компроміс: взяти зразки крові Матяша та – повторно – Чеботаря й порівняти зі змивами з об’єктів, які досліджували експерти Манзорук та Косенко.

Адвокати погодилися, але наполягали, щоби експертизу проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Але суд доручив зробити експертизу Одеському бюро судово-медичної експертизи. Тим самим судова колегія, як випливає з тексту ухвали, задовольнила клопотання прокуратури та сторони захисту «у компільованому вигляді».

«Плоди отруйного дерева»

В іншому клопотанні, яке було заявлено під час судового засідання 16 лютого, сторона захисту наполягає на тому, що взагалі всі три біологічні експертизи – №715, 716 та 868 – мають бути визнані судом як недопустимі докази, тому що є «плодами отруйного дерева».

Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка була сформульована ЄСПЛ, якщо джерело доказів є недопустимім, то й всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

«Отруйним деревом», тобто недопустимим джерелом доказів адвокат Сергій Іванів вважає протокол отримання зразків від Чеботаря М.А для експертизи від 27.08.2016, коли в нього відбирали кров та начебто змиви з рук.

Захисник вказав кілька причин:

1. Відібрання зразків для експертизи було здійснено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча за ч. 3 ст. 214 КПК України до внесення відомостей в ЄРДР можна було проводити виключно одну процесуальну дію – огляд місця події.
2. Протокол не відповідає порядку, встановленому ст. ст. 104, 105, 241 КПК України: не зафіксовані хід та результати відбирання біологічних зразків, відсутні відомості про час проведення даної процесуальної дії, відсутня описова частина. Також в протоколі немає жодних відомостей про спосіб ідентифікації вилучених 27.08.2016 р. зразків Чеботаря М.А., не долучено жодних додатків.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані, засвідчені. Однак, ніякі додатки під час відібрання зразків Чеботаря М.А. не упаковувалися. Хто саме отримав дані зразки та як надалі використав, невідомо, однак в матеріалах справи зразків крові Чеботаря М.А. у скляних колбах немає. Експерт Манзорук, який проводив біологічні експертизи №715 та 716, отримав на дослідження «згорток з паперу білого кольору, в якому знаходився фрагмент багатошарової марлевої серветки, частково просоченої кров’ю».

3. Немає відомостей про те, чи добровільно Чеботарь надав зразки. Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений розповів, що 27.08.2016 р. до нього застосовувалось катування. Тому всі дії, які він вчиняв в цей день, були не добровільними, а вчиненими внаслідок катування. Про цей факт він повідомив адвокатів, вони того ж дня подали до слідчого заяву про проведення огляду Чеботаря. У нього виявили тілесні ушкодження, було порушено кримінальну справу за фактом нанесення побоїв, яку на даний час розслідує ДБР. Скарга обвинуваченого про тортури зареєстрована ЄСПЛ.

Якщо Чеботарь не надавав згоди на відібрання в нього біологічних зразків добровільно, то дозволити слідчому або прокурору відібрати біологічні зразки примусово міг лише слідчий суддя. Але в справі такий дозвіл відсутній. Таким чином, відібрання зразків було примусовим і відбувалося на підставі постанови прокурора. На думку адвоката, це є порушенням порядку отримання зразків для експертизи, встановленого ст. 245 КПК України.

4. І головне. Адвокат стверджує, що 27.08.2016 р. у Чеботаря відбирали лише зразки крові – у скляні колби, як вказано в протоколі. Але в тексті протоколу містяться також дописки-виправлення іншими чорнилами та іншим почерком про якісь «змиви». Вірність даних дописок особами, які підписували протокол, не засвідчена. Нема відмітки «дописаному вірити».

Сам Чеботар кілька разів в суді говорив, що ніяких змивів з його рук 27.08.2016 р. не брали, тільки кров. Можливо, слова «змиви» були вписані до протоколу невстановленою особою вже після того, як протокол був складений, з метою легалізації біологічних зразків невідомого походження, які були надіслані експерту? Саме таке припущення виникло в адвокатів після вивчення висновків експертиз №715 та 716, а також допиту в суді експерта Ігоря Манзорука, який досліджував надані йому поліцією змиви з рук, які нібито взяли у Чеботаря.

Експерт засвідчив, що в біологічних зразках, які йому надіслали, в змивах з рук Чеботаря М.А. жодних слідів його ДНК не було виявлено. Натомість, в них було виявлено ДНК …жертви. Тобто під виглядом змивів з рук обвинуваченого експерту були надіслані відібрані у позапроцесуальний спосіб змиви з тіла загиблої дівчинки?

Тому адвокат просить суд визнати недопустимими та не приймати до уваги при прийнятті процесуальних рішень  докази, які були отримані без належної правової процедури та при грубому порушенні прав і свобод Чеботаря М.А.: Протокол отримання зразків для експертизи від 27.08.2016, а також висновки експерта №715, 716 та 868.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання. За її твердженням, в оскаржуваному протоколі не міститься час його складання, але натомість є номер ЄРДР. Порушення ст. 104 КПК є суто формальними та не належить до істотних порушень прав та свобод людини. Катування Чеботаря не є предметом розгляду в цьому провадженні. А в провадженні, що відкрито саме по катуванню та розслідується ДБР, досі нікому не оголошено підозру. Твердження адвокатів про підміну зразків змивів з рук Чеботаря зразками змивів з рук дівчинки Світлана Кологрьова намагалась спростувати тим, що в адвокатів різні версії: то нібито вони заявляють, що змиви з рук Чеботаря підмінили змивами з рук дівчинки, то стверджують, що це були змиви з рук Матяша.
Насправді про те, що змиви з рук Чеботаря, можливо, підмінили саме змивами з рук загиблої дитини, адвокати заявляли ще два роки тому, під час допиту в суді експерта Миколи Косенка.

Оцінку цьому клопотанню суд надасть в нарадчій кімнаті.

Тетяна Герасимова.