Так вважає суддя Одеського окружного адміністративного суду Марія Аракелян, яка 6 грудня минулого року відмовила в задоволенні позову сімох ромських жителів села Лощинівка Ізмаїльского району, яких вигнали з села 27 та 28 серпня 2016 року. Їх житло було розгромлено, майно знищено.

Приводом до погромів послужило затримання 27 серпня за підозрою у вбивстві 8-річної дівчинки місцевого жителя ромської національності Михайла Чеботаря. Справа щодо його обвинувачення досі слухається в Приморському районному суді м. Одеса

В позові жителі Лощинівці, які постраждали від погромів, просили визнати протиправними дії Лощинівського сільского голови Віктора Паскалова, який фактично підтримав погромників. На сільському сході 28 серпня 2016 року він виступив перед присутніми з промовою про те, що роми чинять протиправні вчинки, а тому у нього, як і у інших жителів села, є одне бажання – щоб роми не проживали в Лощинівці. Крім того, він оформив, підписав і оприлюднив на зборах рішення №1 сходу громадян «Про вимогу жителів села Лощинівка про подальше непрожіваня представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області».

Також позивачі просили визнати протиправною бездіяльність Головного управління Нацполіціі в Одеській області 27-28 серпня 2016 р. Замість того, щоб виконувати свої службові обов’язки, поліцейські з боку пасивно спостерігали за тим, як на їхніх очах велика маса людей громила і палила будинки, знищувала майно, і навіть не спробували перешкодити правопорушенням.

Моральну шкоду від дій представників влади позивачі оцінили в 700 тис. грн., по 100 тис. грн. кожній родині.

Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні позову, суддя вказала, що виселення ромів з села – це прояв безпосередньої демократії, на яку мешканці села мають право. Сільський голова лише оформив дане рішення. Хоча за законом виселити когось можливо тільки на підставі рішення суду.

Також, на думку судді, оскільки роми спочатку збігли з села (під час руйнування їх домівок), а рішення про виселення було підписано головою наступного дня, то відсутній причинно-наслідковий зв’язок між виселенням та рішенням.

Суддя вважає, що Головне управління Національної поліції Одеської області не може нести відповідальність, оскільки Ізмаїльське відділення поліції мало всі повноваження для захисту мешканців села. Але вона не звернула уваги на те, що  саме ГУНП в Одеській області відповідає за організацію  діяльністі підлеглих та має втручатись там, де не впоралась місцева поліція.

Також суддя Аракелян дозволила собі порушити презумпцію невинуватості фігуранта по справі щодо вбивства, стверджуючи, що «27 серпня 2016 року в селі відбулися масові заворушення у зв`язку із зґвалтуванням і вбивством дівчинки 20-річним чоловіком ромської національності».

«На мій погляд, це саме регресивне рішення за всю історію розгляду цієї справи в судах»,- прокоментувала рішення адвокат потерпілих Юлія Лісова. В суд вже направлено апеляційну скаргу від ромських родин.

Також заяви цих потерпілих проти України знаходяться на розгляді в Європейському суді з прав людини.

Нагадаю, що Одеський окружний адміністративний суд вже вдруге розглядає цю справу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позов було частково задоволено. Але, задовольнив апеляційну скаргу позивачів, П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення та постановив нове, з яким не погодились відповідачі. Саме при розгляді апеляційної скарги Лощинівського сільського голови Віктора Паскалова Верховний суд 14.05.2020 направив справу на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Тетяна Герасимова