Європейський суд зі справ людини 10 листопада 2022 року виніс рішення за скаргою мешканця села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області Михайла Чеботаря, якого обвинувачують в жорстокому вбивстві 8-річної Ангеліни Моїсеєнко 26 серпня 2016 року. Суд постановив: заява свідчить про порушення статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Україна повинна відшкодувати Чеботарю 9800 євро матеріальної та моральної шкоди, а також компенсувати судові та інши витрати в сумі 250 євро. Фактично суд визнав катуванням 6-річне невмотивоване тримння під вартою Михала Чеботаря.
Чеботар поскаржився Європейському суду на застосування до нього тортур, нелюдського та принижуючого поводження через тримання в одеському СІЗО у малій камері площею всього 7 кв. м, в якої одночасно з ним находились ще чотири особи. Від одного з однокамерників він заразився на відкриту форму туберкульозу.
Не зважаючи на неодноразові скарги, органи влади не припинили порушувати права Чеботаря та не провели ефективного розслідування неналежних умов тримання під вартою. Суд особо акцентував на тому, що інших ефективних засобів захисту в Україні не існує, що є системною проблемою.
Також Чеботар стверджує, що державою було порушено його право на свободу та особисту недоторканність. По-перше, поліційні оформили протокол затримання лише в 15 годин 27 серпня, хоча взяли його під варту о восьмій годині ранку. По-друге, ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу було винесено лише 29 серпня.
В період перебування Чеботаря під вартою з 27.08.2016 по теперішній час, протягом понад 5 років, суди, розв’язуючи питання про обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою, зазначали лише абстрактні формулювання, не вказували жодних фактичних обставин та аргументів на користь позбавлення волі. При цьому не враховували, що Чеботар мав постійне місце проживання, сім’ю та батьків, ніколи не притягувався до відповідальності та нікуди не тікав.
36 разів суди констатували, що підозра є обґрунтованою, не надаючи при цьому належної оцінки конкретним фактам та доказам, автоматично продовжуючи тримання під вартою ідентичними ухвалами з однаковим текстом та помилками. 36 разів свавільно, автоматично продовжували строк тримання під вартою Чеботаря з майже ідентичним змістом ухвал суду з однаковим текстом.
І головне: адвокати обвинуваченого неодноразово під час судових засідань вказували на відсутність обґрунтованості підозри та обвинувачення. Чеботар не міг вбити дівчинку: в обвинувальному акті вказано, що час вбивства – з 02:30 до 03:00, проте у висновку експерта зазначений час смерті дівчинки не раніше 22:30 26.08.2016 та не пізніше 01:30 27.08.2016, коли у Чеботаря було алібі. Також на змивах з рук дівчинки виявлені ДНК сторонньої особи, які не могли належати обвинуваченому.
Також Чеботар вважає, що у діях держави при затриманні та при позбавленні свободи мала місце дискримінація через його ромське походження. В протоколі затримання та клопотанні про обрання тримання під вартою всупереч ч. 5 ст. 209 КПК вказана його національність – “циганська”, хоча ця ознака ніяк не визначає особу, не впливає на ризики скоєння злочинів чи ухилення від правосуддя. Чеботаря ще до отримання будь-яких даних було названо вбивцею.
Рішення ЄСПЛ адвокати Чеботаря долучили до скарги до Одеського апеляційного суду, опротестовуючи чергову формальну ухвалу Приморського районного суду м. Одеси стосовно продовження Чеботарю строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак Одеській апеляційний суд вкотре не задовольнив скаргу та залишив Михайла Чеботаря під вартою в Одеському СІЗО.
