29 травня суддя Приморського суду В.Попревич закрив справу 522/2865/17, в рамках якої розглядалося притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння) Голови Одеського окружного адмінсуду О.Глуханчука.

Справа, що гучно розпочиналася появою “відео, яке підірвало інтернет”, закінчилася тихо й буденно, навіть попри інтерес до неї з боку громадських організацій та медіа.
Знімальна група ТК “Репортер” була присутня постійно щонайменше на 3-х останніх засіданнях.

Чи означає це, що фігурант справи, очікувано для багатьох, вжив важелі впливу, аби уникнути відповідальності?
Зовсім ні.
У матеріалах справи дійсно відсутні надійні докази того, що Глуханчук О.В.
а) керував транспортним засобом
б) перебував у стані сп’яніння.

Крім того, О.Глуханчук так і не з’явився на жодне з судових засідань попри те, що на оперативному відео зафіксовано його відмову давати пояснення безпосередньо на місті зупинки автомобіля та  готовність давати такі пояснення саме в суді.
Пана Глуханчука тут можна й зрозуміти: одна справа – брехати патрульним, інша – в суді.
І в правовому полі тут порушень нема – законодавство лояльно ставиться до тих, хто не хоче особисто брати участь у слуханні власної справи.

Тим часом, 10 травня Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила стосовно Глуханчука О.В. дисциплінарну справу.

Тож, з правової площини справа наразі перейшла в суто моральну.

І ми маємо не втрачати інтересу до неї і домогтися зрештою, аби ця справа стала лише початком на довгому шляху винайдення дієвого механізму притягнення до відповідальності всіх без виключення, безвідносно того, чи має правопорушник юридичну освіту, чи приймає рішення іменем України та чи носить мантію.

І почати варто з винайдення відповідей на цілу низку питань:

  • Чому патрульні оснащені відеокамерами, яких не вистачає на все чергування і вони змушені їх вмикати/вимикати?
  • Чи може прийматися у якості доказів нарізка з кількахвилинних відео?
  • Як документально зафіксувати, хто саме знаходився за кермом, якщо камера патрульного не працює в режимі нон-стоп?
  • Де патрульним брати свідків/понятих посеред ночі?
  • Як забезпечити проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння усіма присутніми в салоні автомобіля, аби  принаймні частково уникнути маніпуляцій щодо того, хто був за кермом?
  • Як забезпечити підвищення якості доказової бази принаймні у випадках притягнення до видповідальності за ст.130 КУпАП?
  • Як зобов’язати особу, яка притягується до відповідальності,  бути особисто присутньою на судових засіданнях?
  • Чому при слуханні цієї справи впродовж кількох місяців поліція не зробила жодної спроби усунути недоліки доказової бази?
  • Чи виправданим є поєднання в одній особі функції суду та обвинувачення в умовах поточного стану судової системи?

А ще не варто забувати, що справа з притягнення до відповідальності власника авто М.Шурди була повернена суддею Івановим на доопрацювання до поліції.
І хоча формально термін її розгляду сплив,  вона набула нового забарвлення.
Якщо раніше Шурді вмінялася лише передача кермування особі, яка знаходиться у стані алкогольного сп’яніння, то тепер з матеріалів справи 522/2865/17 випливає, що саме Шурда й керував транспортним засобом у стані сп’яніння. І хоча стаття КУпАП тут така сама, але з точки зору суспільства маємо  дві великі різниці.

Автор – Л.Ямщикова