Нова модель системи місцевих загальних судів: для чого і як?
Постановою Верховної Ради України від 17.97.2020 р. №807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” замість наявних в Україні 490 районів було утворено 136. В Одеській області в результаті укрупнення 26 районів перетворилися на сім: Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Роздільнянський. До кожного з районів увійшли від 6 до 22 об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Суди теж необхідно погоджувати з новим територіально-адміністративним поділом. Але це непростий процес, на який доповненням до Закону України “Про внесення зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” відведено час – до 1 січня 2022 року (якщо буде прийнятий законопроєкт 5387 – то до 1 січня 2023 р.). До цього моменту здійснювати свої повноваження будуть чинні суди. В Одеській області це 33 місцевих судових установи: в Березівському районі – 4, в Білгород-Дністровському, Болградському, Ізмаїльському та Роздільнянському – по 3, в Подільському – 7, в Одеському – 10 судів.
Для визначення нової моделі системи місцевих загальних судів на базі Комітету Верховної Ради України з питань правової політики сформовано робочу групу з представників органів та установ виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, Національної поліції, пенітенціарних установ, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та голів апеляційних та найбільших місцевих судів кожного регіону.
Головними критеріями при розробці нової моделі визначили: доступність правосуддя (зручність для людей, забезпечення наближення, рівномірність навантаження між новоутвореними судами); раціональне та економне використання бюджетних коштів та трудових ресурсів на утримання новоутворених судів; раціональний баланс між потребою в зміні системи місцевих загальних судів, підвищення їх ефективності та оптимізації судової системи. Врахували також місце розташування чинних судів; наявне навантаження на суди та суддів; чисельність населення, що мешкає на території, його щільність; матеріально-технічну базу; географічне розташування; інфраструктуру й транспортне сполучення.
Трохи статистики
Для розробки логістичної стратегії нової моделі аналізували статистичні показники за три роки (2018-2020 рр.) діяльності судів (зокрема, навантаження на суди та суддів), територіальну віддаленість кожної ОТГ від адміністративного центру, кількість населення та його щільність, а також місця розташування органів досудового розслідування, прокуратури, наявність на території району слідчих ізоляторів та зону їх обслуговування.
Виявилось, що серед судів Одеського району левова частка навантаження (80,3%) припадає на суди, які розташовані в м. Одеса: Приморський (28,9 %), Київський (20,9 %), Малиновський (16,3 %) та Суворовський (14,2%). Серед районних судів, що розташовані поза межами міста Одеси на території Одеського району, найбільше навантажені Біляївський, Овідіопольський, Комінтернівський та Іллічівський суди.
Серед судів Одеської області (без врахування Одеського району) найбільш навантажені сім судів в Подільському районі: в Подільську, Ананьєві, Балті, Кодимі, Красних Окнах, Любашівці та Саврані; три суди в Ізмаїльському районі: м. Ізмаїл, м. Рені та м. Кілія; три суди Білгород-Дністровського району: в м. Білгород-Дністровський, смт Сарата та м. Татарбунари.
Кардинально відрізняються показники середнього навантаження на суддів: в Березівському, Болградському, Подільському, Роздільнянському районах цей показник коливається між 445 справами (мінімальний показник) та 504, в Білгород-Дністровському ця цифра вже дорівнює 614, а в Ізмаїльському 650. В судах Одеського району середнє навантаження на суддю взагалі добігає 1050, тобто у 2,4 рази вище мінімального показника.
Крім нерівномірності навантаження на суди, існує і така гостра проблема, як брак суддів. Це впливає на терміни розгляду справ: часто судові процеси, якщо вони не отримують громадський резонанс, тягнуться в судах роками.
За статистичними даними Звіту Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, в 2014 р. на 100 000 населення в країнах Європи кількість суддів дорівнювала: Австрія – 18,9, Бельгія – 14,3, Болгарія – 30,8, Естонія – 17,6, Латвія – 34,4, Литва – 25,8, Люксембург – 40,3, Німеччина – 23,9, Польща – 26,2, Словаччина – 24,4, Словенія – 28,5, Україна – 18,8, Чехія – 28,8, Чорногорія – 41, Швеція – 11,8. За звітом від 2016 року в середньому в Європі на 100 000 населення припадає 21 суддя.
А яка картина зараз? Станом на 01.01.2020 р. в Україні фактично здійснювали правосуддя 2993 судді місцевих загальних судів, 495 суддів місцевих господарських судів, 522 судді окружних адміністративних суддів, 640 суддів апеляційних загальних судів, 169 суддів апеляційних господарських судів та 203 судді апеляційних адміністративних судів – всього 5022 судді. Якщо взяти до уваги, що на 01.12.2019 р. в Україні проживає 37 млн 289 тис. осіб, нескладно порахувати: в Україні на 100 000 населення здійснюють правосуддя лише 13,4 судді.
Доступ до правосуддя та довіра до судової влади
Згідно зі статтею 8 Конституції України, держава гарантує звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина. Отже, вільний доступ до системи правосуддя – один із важливих аспектів здійснення верховенства права. Цей принцип передбачає заборону відмови в розгляді справ компетентним судом із метою захисту порушених прав, свобод та інтересів особи, територіально зручне місцеперебування судів, наявність достатньої кількості судів і суддів в Україні. Доступ до суду, як і незалежність, і безсторонність, і законність, є елементами права людини на справедливий суд, згідно з статтею 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Своєю чергою, територіальна наближеність суду до населення є важливим елементом доступності суду. Суди в Україні розташовані з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Як і вся інфраструктура держави – зв’язок, транспортне сполучення. Це дає змогу громадянину без значних витрат часу й коштів звернутися за захистом своїх прав до відповідного суду.
Можливість легко і швидко дістатись до суду поряд з такими важливими аспектами відправлення правосуддя, як зрозуміла мова судового процесу, неупередженість суддів під час усних слухань, ставлення та ввічливість співробітників судів аналізують соціологи Центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова під час щорічного загальнонаціонального опитування «Ставлення громадян України до судової системи».
Результати останнього дослідження, проведеного в жовтні 2020 р., показали низький рівень довіри до судів: про свою недовіру до судів (судової системи в цілому) повідомили 78% респондентів. Але ось що цікаво: це думка респондентів, які брали участь в загальному репрезентативному опитуванні громадян України. Інше опитування – на виході з судів громадян, які мали безпосередній досвід спілкування з судами, – показує зовсім несхожий результат. Серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування з судами, переважає довіра до судової системи: число опитаних, які довіряють судам (48,0%), було вищим, ніж число тих, хто судовій системі не довіряє (41,6%). Ще вищою є довіра громадян до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 54,4%, недовіру – 34,9%. Таким чином, високий рівень недовіри до судів та судової системи загалом формуються громадянами швидше з політичних міркувань, а не на основі власного досвіду чи інших реальних фактів, вважають соціологи.
Тому питання доступу до правосуддя настільки важливе. І це враховують розробники нової моделі судів Одеської області.
Якою може бути нова карта загальних місцевих судів Одеської області?
Через велику різницю між статистичними показниками Одеського району та інших районів області розробники пропонують дві моделі. Перша, для всіх районів, крім Одеського, називається «один район – один суд». Тобто створюється шість центральних (базових) судів по одному в кожному районі. При цьому наявні на сьогодні в ОТГ суди не закривають, вони перетворюються у відділення районного суду. Сюди громадяни зможуть звертатися з заявами, щоб не їхати в районний центр.
Карта судів може виглядати так:
– суд Подільського району за адресою розташування Котовського міськрайонного суду Одеської області з шістьма відділеннями – в приміщеннях Ананьївського, Окнянського, Кодимського, Балтського, Савранського, Любашівського районних судів;
– суд Роздільнянського району, який буде розташовуватись в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області з дома відділеннями в приміщеннях Великомихайлівського та Фрунзівського районних судів;
– суд Березівського району, який буде розташовуватись в приміщенні Березівського районного суду Одеської області та буде мати три відділення в Миколаївському, Іванівському та Ширяєвському районних судах;
– суд Білгород-Дністровського району, який буде розташовуватись в приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з двома відділеннями – в Саратському та Татарбунарському районних судах;
– суд Болградського району, який буде розташовуватись в приміщенні Болградського районного суду Одеської області з двома відділеннями – в Арцизькому та Тарутинському районних судах;
– суд Ізмаїльського району, який буде розташовуватись в приміщенні Ізмаїльського районного суду Одеської області з двома відділеннями – в Кілійському та Ренійському районних судах.
Щодо Одеського району, то з урахуванням рівня навантаження на цей район створення одного суду було визнано недоцільним,
Одеський район Одеської області об’єднує 22 ОТГ, кожна з яких має різну віддаленість (від 7 до 59 км) від адміністративного центру – м. Одеса. Найбільший показник навантаження серед усіх судів на території Одеського району мають суди, що розташовані в м. Одеса (понад 80% від усього об’єму навантаження району). За концентрацією населення, що мешкає в Одеському районі, найбільша частина також припадає на територію м. Одеси та дорівнює 1017699 особи, або 73,6% від загальної кількості населення.
Тому пропонується в Одеському районі залишити чотири районних суди в межах м. Одеса (Приморський, Малиновський, Київський, Суворовський) та створити три суди поза межами Одеси: у м. Біляївка (об’єднавши Біляївський районний та Теплодарський міський суди), у м. Чорноморськ (об’єднавши Іллічівський міський та Овідіопольський районний суди) та у м. Доброслав (об’єднавши Комінтернівський районний та Южний міський суди). Але так само, як і в моделі “один район – один суд”, судові установи в ОТГ не закривають, а використовують як відділення районних судів.
Поки що це не остаточне рішення, воно має пройти узгодження з Верховним Судом, Вищою радою правосуддя, Офісом Президента України, Державною судовою адміністрацією України, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, місцевими судами м. Одеси та Одеської області, Одеською обласною державною адміністрацією, Одеським міським головою, Одеською обласною прокуратурою, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області.
Тетяна Герасимова
