Останнє засідання в Приморському суді у справі Михайла Чеботаря, якого обвинувачують у вбивстві дитини в с. Лощинівка 27.08.2016 р., було дуже напруженим. Допитували судово-медичного експерта Олену Слюсаренко – співробітницю Одеського бюро судово-медичної експертизи. В складі п’ятьох експертів Олена Олександрівна проводила повторну експертизу тіла вбитої дівчинки. Слюсаренко попросила допитати прокурор Світлана Кологрьова, але в суді її чекали понад 9 місяців: вона не могла прийти то через відпустки, то з-за складання іспитів у виші.

Нагадаю, що повторну судово-медичну експертизу було призначено Приморським судом за клопотанням адвоката захисту Сергія Іваніва восени 2019. Нова експертиза, яку доручили Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи, мала чітко визначити час смерті жертви вбивства – 8-річної Ангеліни М. Висновок повторної експертизи оголошено в суді в листопаді 2020. Він вказує: з моменту настання смерті дівчинки до моменту дослідження трупних явищ 27.08.2016 р., 09.25 ранку, пройшов проміжок біля 8 – 10 годин. Тобто злочин стався між 23.25 та 01.25. А на цей час в обвинуваченого є тверде алібі: він був у великої компанії людей, з якими відзначав день народження сусідки. І всі вони, допитані як свідки, алібі підтвердили.

Цей висновок збігається із висновком експерта Ізмаїльської філії Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи Олега Галєва, який він зробив одразу після злочину 27.08.2016 р. Він написав, що дівчинка померла не пізніше 01.25. Але під час двох допитів в суді Галєв дав суперечливі покази, що, на думку захисника, викликає обґрунтовані сумніви в правильності проведеної ним експертизи. Тому і було заявлене клопотання про повторну експертизу.

Але експерт Слюсаренко, незважаючи на двогодинний допит, так і не змогла відповісти на конкретне питання про час смерті дівчинки. На питання прокурора, чи є точним час смерті в висновках повторної експертизи, вона відповіла:

– Ні. До моменту дослідження (27.08.2016, 09.25 годин) пройшов проміжок часу біля 8-10 годин. Експертна комісія визначити точний час смерті ніяк не може, тому що тут збігається багато факторів, які впливали на розвиток трупних явищ. Тому комісія дала приблизний час смерті.

Вона перелічила ці фактори. По-перше, досліджувалося тіло дитини, а в українських експертів не так багато даних по подібних страшних смертях дітей, тому і немає узагальнення таких випадків. Тому орієнтувалися на методики визначення смерті у дорослих людей.

По-друге, на розвиток трупних явищ вплинуло кілька причин смерті, а саме травми голови та тіла, які призвели до кровотечі й травматичного шоку, та механічна асфіксія. Всі ці фактори діють на тіло по-різному. Тому не розглядали кожний фактор окремо, а давали оцінку у їх сукупності.

– Чеботаря обвинувачують в тому, що він скоїв злочин в проміжок часу між 2.30-3.00. Чи можете ви виключити, що смерть дитини настала в цей період? – запитала прокурор Світлана Кологрьова.

– Я не можу ні підтвердити, ні спростувати. Це неможливо за тими даними, що ми мали. Нема таких таблиць, щоб звести воєдино смерть від механічної асфіксії і розвитку травматичного шоку.

Також Слюсаренко привела допустиму похибку в висновках щодо часу смерті дитини – 2 години в ту або іншу сторону.

Всі спроби адвокатів дізнатися в експерта, на які методики спиралася комісія, даючи таку величезну розбіжність часу смерті, натикалися на твердження про те, що конкретні методики використовуються в теорії, а на практиці експерти спирались на понад 20 таблиць в книзі «Судебно-медицинская оценка трупных изменений для определения времени и давности смерти», яку видали в Харкові у 2011 р. Дискусія адвокатів Андрія Лещенко та Сергія Іваніва з Оленою Слюсаренко іноді проходила на підвищених тонах, вона неодноразово просила суд дозволити їй не відповідати на питання. При цьому так і не дала відповіді на жодне конкретне питання сторони захисту ані щодо методик, якими користувалася комісія, ані щодо визначення часу смерті відповідно до стадій розвитку трупних плям і ідіомускулярной пухлини.

Слюсаренко стверджувала, що в разі визначення часу смерті судово-медичні експерти не використовують ніяких методик і можуть не вказувати їх у своєму звіті. Однак суддя Вадим Коваленко процитував п. 3.4 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої Наказом №6 Міністерства охорони здоров’я України: «3.4. Дослідна  частина повинна містити докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та  методик,  що застосовувались,  в тому числі і тих,  що реєстрували ушкодження». На що експерт відповіла, що в цьому Наказі багато ляпасів. І що нема чіткого алгорітму щодо дій експертів, що проводять такі експертизи.

Тобто і повторна експертиза не надала чіткої відповіді про те, коли саме було жорстоко вбито нещасну Ангеліну – в той час, коли у обвинуваченого є алібі, або після цього. Але, на мій погляд, це дає захисту можливість використовувати відносно Чеботаря один з універсальних принципів Римського права In dubio pro reo, який відображений в статті 62 Конституції України: «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Проте, Чеботарю в черговий раз продовжили запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО. Суд знову не врахував ні відсутність доказів, що обвинувачений може спробувати уникнути правосуддя або вплинути на свідків, ні те, що досі судом так і не отримано переконливих доказів його вини. І, можливо, вперше за довгі роки сидіння в “акваріумі”, Чеботар висловився про це: “Это просто слова. Прокурор ничем не доказала, что я мог совершить преступление».

До речі, безпідставне тримання під вартою разом з іншими порушеннями його прав стало підставою для подання скарги в Європейський суд з прав людини, яку було зареєстровано нещодавно. 

Тетяна Герасимова.