В Україні розроблено законодавчі зміни, у разі ухвалення яких буде запущено найдієвіший в усьому світі інструмент – інститут викривачів корупції.

Законопроекти передбачають матеріальну винагороду викривачу у межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру неправомірної вигоди (хабара). “Це американська модель роботи з викривачами корупції і вона найбільш прийнятна для України”, – наголосила експерт Фонду Інновацій та Розвитку (IDF), одна із співавторів законопроектів щодо викривачів корупції Людмила Арахамія

“Американська модель роботи з викривачами найбільш прийнятна в українських реаліях на відміну від європейської моделі, де викриття корупції – це громадянський обов’язок”, – зазначила Людмила Арахамія і додала:

“Особа, яка повідомила про корупційне правопорушення, повинна мати не лише надійний захист від держави, але й грошову компенсацію за час, який вона очевидно витратить на свідчення у судах та активне сприяння правоохоронним органам у розслідуванні корупційного правопорушення”.

Як зазначає у своїй статті юридичний радник Трансперенсі Інтернешнл Україна Олександр Калітенко, інститут викривачів зарекомендував себе в усьому світі. Наприклад, в Південній Кореї за період 2002-2013 років Комісія з громадянських прав і боротьби з корупцією отримала 28 246 повідомлень про порушення. В результаті були розкриті 220 випадків, $ 60,3 млн повернулися в бюджет, а $ 6,2 млн були виплачені викривачам в якості нагороди.

В Італії комісія з цінних паперів і бірж тільки у 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн у знак визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством.

Згідно з законом про наклеп, з 1986 року уряд США зміг отримати $35 млрд у вигляді штрафів і вкрадених грошей, а Комісія з цінних паперів і бірж тільки у 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн «в якості визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством».

Додамо, що у 2018 році американська Комісія з цінних паперів виплатила викривачу 4 мільйони доларів за його сприяння у розслідуванні.

19 серпня в Офісі президента України під керівництвом заступника голови ОПУ Руслана Рябошапки відбулося обговорення представниками громадських організацій та міжнародними партнерами України у сфері боротьби з корупцією, напрацьованих змін до законодавства щодо викривачів корупції.

За словами заступника ОПУ Руслана Рябошапки, викривачі можуть стати важливим інструментом подолання корупції за умови їхньої належної мотивації й захисту з боку держави.

Проекти законів, що готуються, регламентують способи та порядок повідомлення про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, процедури розгляду таких повідомлень, права та гарантії захисту викривачів, їхніх близьких осіб та інших осіб, які сприяли розкриттю викривачем інформації, включно з правом викривача отримувати дані про стан розгляду наданої інформації, правом на безоплатну правову допомогу, конфіденційність, а також на матеріальну винагороду у межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру неправомірної вигоди (хабара).

Співавторами законопроектів щодо викривачів є представники Інституту прикладних гуманітарних досліджень, Фонду Інновацій та розвитку (IDF), а також проекту USAID “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні“ (SACCI).

Відповідні законопроекти, підготовлені з урахуванням передвиборчих зобов’язань Володимира Зеленського, будуть внесені Президентом як невідкладні для позачергового розгляду парламентом.

Запровадження інституту викривачів корупції є важливою складовою Антикорупційної стратегії, що ії буде запропоновано до розгляду новообраною Верховною Радою.