«14 лютого 2018 р. гр. Костікоєва А.Р., 02021992 року народження, звернулась до Кодимського відділення Балтського ВП ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомила, що вона була зґвалтована гр. Олійником В.П. 16.01.1988 року народження. В процесі розгляду справи судом адвокат Олійник В.П. – Томаровщенко Г.Р. в інтересах обвинуваченого заявив відвід головуючій у справі Гончарській Є.Д. В обґрунтуванні заяви адвокат зазначив, що суддя є жінкою, а тому в обвинуваченого виникає сумнів щодо її неупередженості та об’єктивності в розгляді справи про зґвалтування, де потерпілою є дівчина».
Цю історію, як і її дійовіх особ, вигадано. Але вона цілком реальна, тому що описує одну з багатьох можливостей для зловживання правами в судовому процесі. Цей привід для відводу судді не вкладається в жодну з ситуацій, описаних ст. 75 КПК України, Тому адвокат обвинуваченого в клопотанні по відвід головуючей по справі спирався на пункт 4 частини 1 цієї статті «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості». Як показує судова практика, «інши обставини» можливо трактувати по-різному – залежно від того, які інтереси переслідують сторони процесу.
І таких ситуацій – багато не тільки в кримінальному, а й цивільному процесі.
Щоб закрити «білі плями» в процесуальних кодексах, судді трьох судів Одеської області (Малиновського районного в м. Одеса, Одеського апеляційного та Ізмаїльського міськрайонного) та адвокати Ради адвокатів Одеської області розробили проект «Правил організації кримінального та цивільного судочинства» (надалі – «Правила»). Ця робота проводилась в рамках міжнародного проекту «СУД, ГРОМАДЯНИ, СУСПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА: СПІВПРАЦЯ ЗАРАДИ ЗМІН» за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. Перш, ніж імплементувати «Правила» і поширити на всі суди України, розробники вирішили їх «обкатати» під час спільних дискусій, тренінгів і семінарів. Перша дводенна дискусія в форматі круглого столу пройшла в Одесі 21-22 листопада 2019 р. В ньому взяли участь судді Одеського апеляційного, Малиновського, Ізмаільского міськрайонного судів, член Ради суддів України, суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду Єгор Краснов, суддя Великої Палати Верховного суду Олена Кібенко, народний депутат, заступник голови Ради адвокатів Одеської області Андрій Костін, голова ТУ ДСА в Одеській області Тарас Лукаш, начальник Головного територіального управління юстиції в Одеській області Руслан Сауляк, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Клішина, начальник управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Одеської області Юрій Шарнін, багато інших досвідчених юристів.
В міжнародній команді проекту з імплементації «Правил» працюють з нідерландської стороні: Естер де Рой, заступник голови Амстердамського окружного суду, член правління нідерландського фонду «Судді для суддів» та експерт Європейського центру підготовки суддів; Саймон Ван дер Шенк – суддя окружного суду м. Гаага; Філіп Ландбрук – професор управління юстиції та судової організації Утрехтської школи права, Ліно Бросиус – проект-менеджер нідерландської організації SILK. Українська команда проекту: заступник голови Одеського апеляційного суду Андрій Дрішлюк, суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, тренер Одеського регіонального відділення Національної школи суддів Тетяна Шевиріна, помічники заступника голови Одеського апеляційного суду Юлія Бондаренко та Вікторія Бондарь. Український партнер проекту – ГО «Експертно-аналітична агенція «Група 2 травня» та її Центр правового моніторингу «Гідність».
Взагалі «Правила» не є джерелом права, вони є так званим «м’яким правом». Розроблені на підставі статей 1, 3, 55, 131-1, 131-2 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 3 Закону України «Про прокуратуру», вони не суперечать принципу верховенства права і чинному законодавству. Але ж допомагають вирішувати процесуальні питання, які оформлюються ухвалами і зазвичай приймаються із застосуванням суддівського розсуду, запроваджуючи єдині стандарти.
Наприклад, згадане вище питання про відвід суддів згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 УПК в проекті «Правил» конкретизується. Не є «іншими обставинами, які викликають сумнів в неупередженості судді», його віросповідання, національність, етнічне чи соціальне походження, стать, вік, освіта, трудовий стаж, членство в громадських, спортивних або благодійних організаціях, майновий стан і сексуальна орієнтація, ухвалені раніше судові рішення, окрема думка в інших справах або висловлена суддею публічно думка щодо того чи іншого юридичного питання. Також не вважається поважною причиною для відводу перебування адвоката та/або прокурора в списку друзів судді у соціальних мережах. Взагалі в «Правилах» описано більше десятка таких ситуацій щодо відводу судді як в кримінальному, так і в цивільному судочинстві.
Кілька новел “Правил” спрямовані на значне скорочення процесуального часу для слухання справи. Наприклад, суд має право за згодою сторін проголосити вступну та резолютивну частини вироку з одночасним врученням копій повного його тексту. Сьогодні для того, щоб зачитати повний текст вироку, в справах з великою кількістю фігурантів, як це було, наприклад, у справі одеського міського голови Труханова та інших, суду може знадобитися не один робочий день.
В кримінальному судочинстві водиться поняття «професійна нарада»: з метою оптимізації часу та підвищення ефективності судового розгляду складного провадження суд має право до проведення підготовчого судового засідання повести нараду, на яку запрошуються по одному захиснику кожного з обвинувачених, по одному представнику кожного з потерпілих та прокурор. Вони вирішуватимуть, скільки судових засідань та процесуального часу необхідні для кожної із сторін та потерпілого, визначать обсяг доказів, які необхідно дослідити з кожної сторони, кількість клопотань, які відомі сторонам та потерпілому на час наради і які вони бажають повідомити з метою якнайшвидшого їх вирішення в судовому засіданні та часу, необхідного для їх заявлення; призначення дат та часу судових засідань; встановлення регламенту для виступів та планування попередньої дати прийняття судового рішення.
Як пояснюють юристи – ініціатори створення цього документа – важливо, щоб “Правила” були зрозумілі звичайним людям. Щоб будь-який громадянин, звернувшись до суду, розумів, чому приймаються ті чи інші рішення або відбувається та чи інша подія. Передбачуваність судового процесу, на їхню думку, здатна зміцнити довіру громадян до судової системи в цілому.
Взагалі «Правила» необхідні для того, щоб зробити судовий процес більш ефективним, щоб скоротити строки розгляду справ та запровадити єдині підходи до вирішення справ, для недопущення зловживання правами.
Як розповів на засіданні круглого столу професор Ландбрук, в Нідерландах існує більше 20 «Правил» для судов різних спеціалізацій. За 15 років (стільки тривав процес їх імплементації в нідерландське правосуддя) склалася вже велика практика застосування “Правил”, проте час від часу в них вносяться зміни.
Розробка українських “Правил” почалася в 2018 р. Проект був презентований в Верховному суді та Вищій Ради правосуддя. Рішенням Ради Суддів України було визнано пілотні суди з їхньої розробки та впровадження – Малиновський районний в м. Одеса, Одеський апеляційний та Ізмаїльський міськрайонний суди.
Тетяна Герасимова.
