«Вот что я прошел за эти шесть лет. Я сидел в хате с туберкулезниками и поэтому заболел туберкулезом. Я бывал во многих хатах – там, где пытались сделать так, чтобы я приехал в суд и признал свою вину. Мне приходилось есть стекла, резать руки, вешаться. И если б я действительно это сделал, я б давным-давно признался, получил бы лет 15 и уже сидел. Но я этого не делал. И пытаюсь доказать, что непричастен к этому страшному убийству».
Промова у Приморському суді 30 січня 2023 року Михайла Чеботаря, обвинуваченого у вбивстві 8-річної Ангеліни Моїсеєнко в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області
«Хто насправді вбив 26 серпня 2016 року в селі Лощинівка 8-річну Ангеліну Моїсеєнко, ми ніколи не дізнаємось. Тому, що завдання та загальні засади кримінального провадження органами досудового розслідування порушувались з першого дня слідства. Справу фабрикували грубо, недолуго, відкрито. Як наслідок, з урахуванням принципу «плодів отруйного дерева», матеріали справи про вбивство не містять жодного доказу, отриманого без порушення чинного Кримінально-процесуального кодексу України. Вирок по цій справі може бути тільки виправдувальним».
З виступу в судових дебатах адвокату захисту Сергія Іваніва в Приморському суді 30 січня 2023 року
Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
Адвокати Андрій Лещенко та Сергій Іванів шість років захищають в одеських судах мешканця села Лощинівка Михайла Чеботаря, якого ізмаїльські поліційні затримали вранці 27 серпня 2016 року в його домі в селі Лощинівка та звинуватили у страшному вбивстві падчерки його сусіда та друга Олександра Матяша. Адвокати вважають свого підзахисного невинуватим. Причини своєї впевненості вони виклали на 89 сторінках та зачитали 30 січня на засіданні Приморського районного суду м. Одеси під час судових дебатів.
На мою думку, цей текст має увійти до підручників історії кримінального права сучасної України. А також до підручників з адвокатської майстерності. Тому що це дуже крута робота.
А ще, якби я була суддею з колегії Приморського суду, яка завтра буде виносити вирок Чеботарю, я сьогодні спала б дуже погано. І мені б напевно снився величезний отруєний баобаб, з якого на мою голову валяться ті самі отруйні плоди: протоколи, супроводжувальні листи, висновки багатьох експертиз та інші документи лощинівської справи, зібрані в багатьох томах.
Як змивами з рук жертви підмінили кров обвинуваченого
Чим та коли був отруєний баобаб доказів в лощинівській справі? Адвокати вважають, що це відбулось з початку розслідування, вранці 27 серпня, після того, як сусід Матяша Микола Чербаджи знайшов на пустирі тіло дитини. А саме – з моменту внесення даних до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України в редакції, яка діяла на 27.08.2016 р., досудове розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Прокуратура Одеської області Листом від 21.12.2018 повідомила: «Відомості до ЄРДР внесені начальником слідчого відділу Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Кильчик Доріною Іванівною та цією ж службовою особою розпочато досудове розслідування. Зміни до графи не вносилися. Відомості до ЄРДР внесені 27.08.2016 об 12 год. 27 хв. Зміни до графи не вносилися».
За законом, до внесення відомостей в ЄРДР, тобто 27 серпня 2016 р. до 12.27 ізмаїльські поліційні могли проводити виключно одну процесуальну дію – огляд місця події. Проте вони почали в позапроцесуальний спосіб проводити розслідування – допити потерпілого, допити свідків, проведення судово-медичної експертизи трупа дитини та інше.
Поки що це був маленький саджанець-баобабчик. Але зростав він швидко, кількість гілок збільшувалася і заввишки, і завширшки вже в геометричній прогресії.
Ось тільки один, але вельми яскравий приклад. 27.08.2016 року без зазначення в протоколі часу проведення слідчої дії оперуповноваженим Камірдаш С.В. за участю медсестри Кульгі Д.П. у Михайла Чеботаря були відібрані у скляні колби біологічні зразки крові. Протокол був підписаний чотирма особами, а саме обвинуваченим, слідчим та понятими.
Але в наданому суду тексті протоколу з’явились дві дописки-виправлення іншим чорнилом та почерком, а саме:
– в графі «зразки ________ для проведення» дописано слово «змиви»;
– в графі «зразки _____ надав» дописані слова «змивів» та «змиви».
При цьому, вірність даних дописок особами, які підписували протокол, не засвідчена. Відмітка «дописаному вірити» в тексті протоколу відсутня.
Під час допиту в суді Чеботарь заявив, що 27.08.2016 року в нього взяли кров, яку помістили у скляні колби. Але змиви з рук у нього не відбирали.
Ці зразки були направлені в Миколаївський НДЕКЦ МВС України. Матеріали досліджував Ігор Манзорук, який на допиті в суді засвідчив, що в біологічних зразках, які йому надіслали, в змивах з рук Чеботаря М.А. жодних слідів його ДНК не було виявлено. Натомість в них було виявлено ДНК …жертви. Як таке могло бути? Як могла кров однієї людини перетворитись на змиви з рук іншої?
Це могло статись тільки в тому випадку, якщо експерт Манзорук під виглядом зразків крові Чеботаря отримав змиви з рук Ангеліни Моїсеєнко. Фантастика, скажете ви? Але у Висновку №716 від 07.10.2016 року, підписаному цим експертом, зазначені предмети, які він отримав:
– пакунок з паперу сірого кольору з написом «Образец крови Чеботаря Михаила Андреевича… ст. следователь СО (подпись) Т.В. Злобина», при відкритті якого було з нього було вилучено: «згорток з паперу білого кольору, в якому знаходився фрагмент багатошарової марлевої серветки частково просоченої кров’ю».
– конверт з паперу білого кольору з написом «Изъято: смыв с левой руки гр. Чеботарь М.А… СО (подпись) Т.В. Злобина, Эксперт (подпись) Яроцкая», при відкритті якого було вилучено марлевий тампон з нашаруванням речовини жовтого кольору.
– конверт з паперу білого кольору з написом «Изъято: смыв с правой руки гр. Чеботарь М.А… СО (подпись) Т.В. Злобина, Эксперт (подпись) Яроцкая» при відкритті якого було вилучено марлевий тампон з нашаруванням речовини жовтого кольору.
При цьому, ані слідчий Т.В. Злобіна, а ні експерт Яроцька у відібранні біологічних зразків від Чеботаря М.А. взагалі участі не приймали, відомості про них в Протоколі не зазначено. І дані зразки невідомого походження використовувались замість зразків Чеботаря М.А. під час проведення досліджень, оформлених Висновком експерта 716 від 07.10.2016 року та похідними від нього Висновком експерта №715 від 19.10.2016 року і Висновком експерта №868 від 22.12.2016 року.
Ще один плід отруєного баобаба – експертиза зразків крові потерпілої Ангеліни Моїсеєнко.
У Висновку експерта № 716 від 07.10.2016, який досліджував зразок крові Моїсеєнко А.А., зазначено: “Образец крові потерпевшей Моисеевой А.А. 2007 г.р. по уголовному делу (нерозбірливо)” № 12016160150002578 ст. следователь (подпись) Т.В. Злобина».
В матеріалах справи взагалі не міститься протоколу чи будь-яких даних про відібрання крові старшим слідчим Т.В. Злобіною у Моїсеєнко А.А., тому невідомо, чиї зразки надсилалися як зразки крові потерпілої Моїсеєнко А.А.
Прокурор у судовому засіданні 27.01.2023 року зазначила, що зразки крові Моїсеєнко А.А. відбиралися слідчою Злобіною Т.В. при проведенні експертизи №388.
Проте експертизу № 388 проводив інший експерт – Ізмаїльського відділення Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз, який не вказував у своєму висновку про відібрання зразків крові слідчою Злобіною Т.В.
Відповідно до вимог ст. ст. 223, 238, 245 КПК України відібрання біологічних зразків є слідчою дією, за результатами якої складається протокол.
Недотримання цього порядку призводить до недопустимості доказів та є ознакою фальсифікації, бо грубо порушує право на справедливий суд обвинуваченого, вважає сторона захисту.
Тетяна Герасимова.
Далі буде.